Космос відкривали із Криму

Крим перебуває в 45 паралелі, між екватором і північним полюсом на рівнім видаленні, тому саме звідси найбільше зручно управляти космічними кораблями. Крим створював і комфортні умови для роботи радянських фахівців з освоєння космосу, а безкрайні простору степів Сакского району дозволяли спокійно забезпечити режим таємності. Тому тут створено кілька великих селищ із унікальною космічною технікою.

На полпути між Сімферополем і Саками, ліворуч (на південь) від шосе височіють величезні металеві локатори селища Шкільне. Тут у свій час під керівництвом академіка Сергія Корольова був побудований з місцевого жовтого вапнякурчерепашнику спеціальний полігон, що імітує місячні кратери. Перед тем, як на Місяць був запущений «Місяцехід-1» було виготовлено відразу три апарати. Трохи непитущих трактористів вчилися управляти ними дистанційно, сидячи у вагончику перед екранами телевізорів. На ці екрани транслювалося зображення з камер місяцеходів. Подальша доля місяцеходів зложилася так: той, що полетів на Місяць, так на ній і залишився (але зате його вдалося продати одному багатому американцеві), другий перебуває в музеї Зоряного містечка в Росії. Ну а третій можна бачити в космічному музеї імені Юрія Гагаріна в Міжнародному дитячому центрі Артек.

На жаль, у самому селищі Шкільне невелика технічна експозиція була в роки перебудови й іншої незалежності розкрадена, а полігон заріс бур'яном і заплив від дощів.

У недавні роки селище прославилося лише однієї своєю акцією – тут відбувся історичний футбольний матч «Збірня Криму проти Збірні Африки», кращі кримські футболісти відіграли проти африканських студентів. Футбольне поле тут дійсне гарне. Селище суті-по-істоті залишився не при справах. Були спроби організувати тут ліцей, зараз оголошений набір у козачий ліцей. Загалом, місце занятное, але лише для шляхової інформації, екскурсії сюди змісту не мають.

Із Сак і Євпаторії можна зробити екскурсію "Космос далекий і близький" в Національний центр керування й випробування космічних засобів . Перебувають його головні території й гарнізонні квартали в селищах Молочне й Вітьчине, а його спорудження – величезні тарілки локаторів – піднімаються над степом і ефектно відбиваються в лиманах уже від селища Заозерне.

Центр діючий, але те, що пов'язане з найважливішими етапами в історії радянської космонавтики, можна оглянути: квантово-оптичну систему "Сажень", що вперше виміряла відстань від Землі до Місяця, спукаемый апарат, що побував у космосі, унікальний радіотелескоп з діаметром антени 70 метрів (розмір футбольного поля), антенні комплекси для керування космічними кораблями.

Центр Далекого Космічного Зв'язку (офіційні дані):

Будівництво радіотелескопа проводилося протягом 5тти років з 1973 по 1978 роки.

Загальні характеристики:

Розмір дзеркала антени - 70 м

Висота всієї антени - 83 м

Площа його дзеркала - 2500 кВ метрів

Загальна вага всієї конструкції - 5200 тонн

Робоча дальність дії комплексу - 10 млрд• км

Точність наведення - 30 угл.сек.

Ігор Русанов